Ліцей очима батьків

Г.Рожкова, мати Ірини Рожкової

В Обласному гуманітарному ліцеї ведеться Почесна книга, до якої вписано відгуки батьків ліцеїстів, слова подяки педагогічному колективу й враження гостей навчального закладу від перебування в ньому. Пропонуємо нашим читачам подивитися на ліцей очима батьків.

Ми, батьки ліцеїстки першого випуску Ірини Рожкової, висловлюємо подяку адміністрації Барського гуманітарно-педагогічного коледжу імені М.Грушевського та керівнику Обласного гуманітарного ліцею за створені прекрасні умови для навчання сільської молоді.

У ліцеї розвинулися здібності нашої доньки, вміння працювати з науковою літературою, користуватися послугами наукової бібліотеки, навички володіння комп’ютерною технікою, організаторські здібності, сформувалися почуття відповідальності, патріотизму й національної гордості.

Девіз ліцею – «Жити, бути, творити, світити вільною душею!» – і сьогодні надихає її на творчість та відмінне навчання на природничому факультеті Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського.

Ми впевнені, що образ ліцею, його дух наша дочка пронесе через усе життя. Живи ліцею! Готуй і твори еліту України!

Т. Попович, мати Ростислава та Максима Поповичів

Усі мають заповітну мрію – бути щасливими. Але щастя в кожного своє.

Я дуже щаслива, що мої сини, Ростислав і Максим, були учнями Обласного гуманітарного ліцею. Тут їх навчили працювати, бути відповідальними, наполегливими, цілеспрямованими.

Я щиро вдячна педагогічному колективу ліцею за безмежну самопожертву, терпіння, вимогливість, турботу й ласку, людяність і високий професіоналізм.

Від усього серця бажаю Вам, дорогі викладачі, невичерпної бадьорості, трудової наснаги. Нехай доля посміхається Вам і допомагає долати всі випробування на Вашому життєвому шляху.

О.Придиус, батько Олександра Придиуса

Найважливіший період становлення особистості припадає на шкільні роки. Виняткову роль у формуванні молодої людини відіграє шкільний колектив і взаємини, що виникають у ньому. Саме колектив є основним соціальним середовищем, у якому в особистості виховуються потреби, розкриваються задатки, формуються здібності, забезпечується всебічний розвиток, відбувається підготовка до виробничої праці, до активної участі в суспільному житті.

Таким колективом для нашого сина став Обласний гуманітарний ліцей при Барському гуманітарно-педагогічному коледжі імені Михайла Грушевського. Це дім, у якому панує затишок, взаєморозуміння між викладачами та учнями, довіра, повага, доброта.

Ми, батьки випускника ліцею Олександра Придиуса, висловлюємо всьому педагогічному колективу щиру подяку за виховання й навчання сина. Хочемо побажати Вам наснаги й міцного здоров’я, добробуту, щастя, миру й злагоди, адже у Вас найпочесніша на Землі місія – творити Добро, Красу й Справедливість. Хай Бог допоможе Вам у всіх Ваших справах і починаннях.

Л.Войтович, батько Аліни Войтович та Марічки Войтович

Саме в стінах Обласного гуманітарного ліцею наша донька оволоділа глибокими знаннями, а найголовніше – навчилася вчитися, самостійно працювати, бути незалежною. Тут виплекали в ній бажання здобувати нові знання, постійно вдосконалюватися. Період навчання в ліцеї сприяв формуванню її як цілеспрямованої особистості, залишив у її та нашій пам’яті найкращі спогади. Ви, шановні викладачі, запалили в її житті факел знань, доброти, задоволення від життя й праці, дали їй крила для подальших злетів у навчанні, впевненість у своїх силах.

Радимо батькам, які щиро бажають добра своїм дітям, навчати їх у ліцеї.

Бажаємо щиро всьому колективу ліцею творчих успіхів і талановитих учнів! Нехай Бог дає Вам здоров'я й терпіння, а влада – добробут.

А. Павловська, мати Олени Черняк

Дуже важко описати словами те, чим був і є для мене й моєї доньки, Черняк Олени, Обласний гуманітарний ліцей.

Я дуже вдячна викладачам за те, що завжди була спокійна за свою дитину. Вони розпалили в її душі бажання пізнавати, досліджувати, дали можливість відчути себе причетною до майбутньої національної еліти. Такому колективу педагогів може позаздрити будь-який вищий навчальний заклад.

У ліцеї панує атмосфера доброзичливості, чуйності, любові, поваги та взаєморозуміння. Викладачі дарують нашим дітям тепло своєї душі, ласку, доброту, давали поради, адже більшість хлопців і дівчат знаходиться далеко від дому.

Ліцей нагадує годинник, де всі механізми працюють злагоджено, нашим дітям можна лише позаздрити, що саме їм випала нагода здобувати освіту в цьому прекрасному закладі. Тож спасибі Вам, дорогі викладачі, будьте завжди щасливі й здорові! Хай усі Ваші справи благословляються Богом! Велика Вам подяка й низький материнський уклін!

О.Бобир, мати Ігоря Бобиря

Якщо може школа стати другою домівкою, то наш гуманітарний ліцей, безперечно, сприймається його вихованцями саме так. Недарма девіз навчального закладу – "Ліцей – родина, а я його дитина". І традиційне щорічне свято, якого з нетерпінням чекають усі колишні й сьогоднішні ліцеїсти, так і називається – родинне.

Велику дружну сім’ю однодумців створила при Барському гуманітарно-педагогічному коледжі імені Михайла Грушевського заступник директора по Обласному гуманітарному ліцею Людмила Валентинівна Хілінська. Тут кожна дитина оточена дійсно батьківською турботою й увагою. Але найважливіше навіть не те, що вихованці ліцею постійно перебувають під опікою класних керівників, вихователів, учителів. Найбільш цінною, на думку батьків кожного ліцеїста, є та віра в себе, у власні сили, впевненість, якої набувають наші діти в стінах ліцею. Далеко не завжди навіть талановита учениця чи учень можуть сповна реалізувати власний творчий потенціал без сторонньої підтримки. Для цього потрібні особливі умови, увага з боку вчителів, яку не завжди відчувають учні звичайної школи. Колектив ліцею якраз і спрямовує свою діяльність на розкриття здібностей кожного вихованця, тому й складається враження під час різноманітних свят, виховних заходів, конференцій, які постійно проводяться в ліцеї, що тут зібралися найкращі таланти з усієї області, а насправді це – звичайні діти, котрих природа щедро наділила розумом, здібностями, але на початку свого перебування в ліцеї вони частіше всього сором'язливі, не впевнені в собі, боязкі. Їхні таланти розкриваються вже потім, у процесі наполегливої співпраці з викладачами, вихователями, завжди маючи перед собою гарний приклад – одинадцятикласників.

У перші місяці навчання, коли поріг ліцею переступають нові вихованці, здається, що десятикласники не зможуть досягти рівня, на якому знаходяться випускники. Проходить час – і вони перевершують своїх старших друзів. А кожен новий клас, за свідченням керівника ліцею Л.В.Хілінської, кращий за попередній.

І якщо в окремих батьків, які прийняли рішення віддати дитину в цей освітній заклад, а не одразу у ВНЗ, спочатку були деякі сумніви, то з часом вони безслідно зникають. Учні із задоволенням навчаються, що в умовах сучасного суспільства, де престиж знань далеко не на першому місці, дуже важливо. В стінах ліцею вони не просто отримують високий рівень знань, а й вчаться здобувати їх самостійно, свідомо, і це на сьогодні також дуже важливо.

Рейтингова система навчання, запроваджена в ліцеї, стимулює діяльність усіх учнів без винятку. Тут кожному надається можливість сповна проявити себе, продемонструвати набуті знання, розкрити творчий потенціал. Ліцеїсти регулярно беруть участь в обласних та Всеукраїнських конкурсах, змаганнях, роблять перші кроки в світ науки, захищаючи власні дослідження в Малій академії наук, виступають на конференціях. Така активна робота допомагає ліцеїстам обрати правильний шлях у майбутньому, зрозуміти, в якій професійній галузі кожен із них зможе себе реалізувати.

Запровадження нових освітніх технологій, виконання державних програм, створення власних проектів дає можливість педагогічному колективу ліцею не тільки йти в ногу з часом, а, можливо, де в чому й випереджати його. Найголовніша мета, якій підпорядкована діяльність кожного викладача, – високий кінцевий результат, що виявляється перш за все у відповідному рівневі знань випускників, без чого в умовах вступу до вищих навчальних закладів за результатами незалежного зовнішнього оцінювання учень не зможе реалізувати свої життєві плани.

У тому, що ліцеїсти здобувають ґрунтовні знання й отримують можливість навчатись у ВНЗ України, ми, батьки випускників 2008 року, мали змогу переконатись, оскільки сьогодні наші діти – студенти й отримали можливість здобувати ті професії, про які вони мріяли.

Від імені всіх батьків висловлюю щиру вдячність колективу ліцею за невтомну й наполегливу працю й бажаю нових вагомих здобутків на ниві освіти.

Л.Кузнєцова, мати Анастасії та Дмитра Кузнєцових

У 2007 році 57 випускників дев'ятих класів Вінницької області обрали місцем подальшого навчання Обласний гуманітарний ліцей.

Не вагаючись, цей вибір на користь ліцею зробила й моя донька.

Невблаганно швидко минає час. І ось уже випускний клас. Ще зовсім небагато, ще декілька місяців залишилося до випускного вечора.

Що сповнює душу матері? Мабуть, тривога. Але разом із тим задоволення від усвідомлення того, що моя дитина піде в самостійне життя гарно підготовленою. Два роки в ліцеї були сповнені надзвичайно напруженою роботою: насичені заняття вимогливих викладачів, участь і перемоги в обласних олімпіадах, цікава науково-дослідницька робота в Малій академії наук. А ще – відвідування гуртків за інтересами, змістовне дозвілля, традиційні родинні свята, коли кожен ліцеїст думає над тим, як краще презентувати свій клас, незабутня поїздка в Карпати, чітко налагоджене самоврядування.

Ліцей – це особливий дух і система навчання та виховання, коли майже весь час усі діти проводять разом, що надзвичайно згуртовує і єднає їх.

Ліцей – це мудрі й усміхнені очі класного керівника – Лариси Михайлівни. Це доброта й вимогливість нашого вихователя – Тетяни Валеріївни. Це невтомна турбота й безмежна любов до всіх ліцеїстів Людмили Валентинівни. Це наполеглива праця викладачів, які навчають, плекають, наставляють наших дітей. За це їм безмежна шана й низький материнський уклін.

А всім одинадцятикласникам щиро зичу здійснення найзаповітніших мрій. Нехай Доля буде доброю та лагідною до вас.

Віктор Іванович та Марія Федорівна, батько й  мати Едуарда Якобенчука

У цьому році Обласний гуманітарний ліцей при Барському гуманітарно-педагогічному коледжі імені Михайла Грушевського відзначає своє перше десятиліття. Ліцей для обдарованої сільської молоді Подільського краю створив умови для найповнішої реалізації принципу особистісно орієнтованого навчання, яке значно розширило можливості наших дітей у виборі власної освітньої і професійної траєкторії. В ліцеї створено сприятливі умови для врахування індивідуальних особливостей, інтересів і потреб ліцеїстів, для формування в них орієнтації на той чи інший вид майбутньої професійної діяльності. Тут наші діти здобувають середню освіту, засвоюють основи педагогічної та юридичної наук, одержують навички наукової діяльності.

Вагомий внесок у підтримку талановитої сільської юні робить дирекція Барського гуманітарно-педагогічного коледжу імені Михайла Грушевського, очолювана Петром Несторовичем Савчуком, яка готує для коледжу майбутніх студентів, забезпечує необхідні матеріальні умови для навчання, створює добротний домашній затишок та стимулює наших дітей до творчості, самоствердження і самовдосконалення.

Ліцей навіки здружив та окрилив творчим злетом своїх вихованців. Факел творчості і доброти, прагнення стати кращими, справедливішими, досконалішими запалює в душах ліцеїстів творчий педагогічний колектив на чолі з майстром педагогічної справи Людмилою Валентинівною Хілінською. Адже саме вона є душею ліцейської республіки, зачинателем усіх добрих справ.

Наш син, Якобенчук Едуард, два роки тому закінчив ліцей, однак у душі він назавжди залишився ліцеїстом.

Тож доземний уклін і глибока наша батьківська вдячність дирекції коледжу, педагогічному колективу ліцею за їх подвижницьку працю в справі формування майбутньої еліти незалежної і демократичної України.