Обласний гуманітарний ліцей-інтернат для обдарованих дітей
при Барському гуманітарно-педагогічному коледжі ім. М. Грушевського
Вівторок, 20.08.2019, 13:56
Вітаю Вас Гість | RSS
 
Головна БатькамРеєстраціяВхід
Меню сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

ПОРАДИ БАТЬКАМ

Як допомогти дитині досягти успіху у школі

Усі батьки бажають, щоб їхні діти добре вчились у школі. Проблема не в тому, що батьки не здатні допомогти дитині добре вчитися. Зрештою, небагато хто з нас має досвід або є фахівцем у питаннях освітніх методик чи дитячої психології. Просто батьки не знають кращого способу допомогти своїй дитині. У цій статті запропоновано деякі поради про те, як можна покращити ймовірність успіху вашої дитини у школі. Пам'ятайте: для високої результативності ці методи вимагають часу й терпіння, – не очікуйте дива за один вечір.

1. Поясніть дітям, що навчання – це їх «робота»

Батьки часто питають, що вони можуть зробити, щоб зацікавити дитину конкретним предметом або завданням. Ось найважливіший урок, який дитина повинна дізнатися про школу: нікого не хвилює, зацікавлена вона в чомусь чи ні. Звісно, діти вчаться краще, коли предмет їм цікавий, але в обов'язковому порядку їм належить засвоїти таке: вони повинні вивчати й той матеріал, який їм мало цікавий або не цікавий зовсім. Це робота дітей.

2. Ставте високі орієнтири й цілі

Не треба бути особливо прискіпливим і наполегливим батьком, але ви повинні розуміти, що батьківські очікування мають величезний вплив на успішність учня. Якщо ви не очікуєте від дитини успіху, вона, швидше за все, його не досягне.

3. Розрізняйте поняття «вчити» і «вивчити»

Дуже часто батьки питають дитину, чи вчила вона предмет (а насправді, чи ознайомилась вона з ним), і дитина відповідає «так». Але цього недостатньо! Ви повинні переконатися, що дитина засвоїла урок. Попитайте дитину із предмета. Потім попитайте її з того ж матеріалу через кілька днів, а потім ще раз через тиждень. Який сенс у навчанні, якщо інформація забувається через тиждень? Пам'ятайте, що роботодавцям вашої дитини буде глибоко байдужий її диплом (особливо додаток з оцінками) і зовсім не байдужі навички та знання.

4. Приділяйте першочергову увагу навчальному процесу

Усім дітям необхідний час на відпочинок. Ігри, як поодинці, так і з іншими дітьми, добре розвивають дитячі інтелектуальні та соціальні навички. Однак на перше місце діти повинні (звісно, у розумних межах) ставити роботу, а гру – на друге. Зрештою, добре розвинена трудова етика швидко виправдає себе. У дітей повинен бути спланований спеціальний час для виконання шкільних завдань. У міру дорослішання дитини час на навчання треба збільшувати.

5. Забезпечте відповідну обстановку для виконання домашніх завдань

Переконайтеся, що в дитини є всі необхідні інструменти для досягнення успіху – стіл, стілець, гарне освітлення, необхідне шкільне приладдя (папір, олівці, ручки, калькулятор, комп'ютер, лінійки, компаси, транспортири, скріпки, блокноти й т п.) і, найголовніше, тихе місце для роботи.

6. Нехай дитина в усьому розбирається самостійно

Нехай дитина сама протягом певного часу подумає над своїм завданням, перш ніж просити вас про допомогу. Пам'ятайте, що кожного разу, коли ви даєте учню готову відповідь на запитання, ви позбавляєте його можливості дійти до неї самостійно. У той же час доцільно допомогти дитині, яка зробила розумну, але невдалу спробу зрозуміти щось без сторонньої допомоги.

7. Учіть дитину необхідних навичок розуміння прочитаного

Дуже багато дітей читають і не запам'ятовують або не розуміють, про що читали. Щоб закрити цю прогалину в навчанні, діти не повинні переходити до наступного розділу, доки не зрозуміли попереднього. Якщо вони нехтують цим правилом, то, швидше за все, не зможуть зрозуміти зміст наступного розділу. Ви також повинні навчити дітей робити нотатки про те, що вони читають (або, ще краще, коротко конспектувати те, що прочитали). Нотатки та конспектування зміцнюють розуміння учнем прочитаного матеріалу й дозволяють йому краще підготуватись до письмових іспитів.

8. Дитина повинна виходити за рамки матеріалу, що їй викладається

Узагалі, чим більше дитина займається, тим краще засвоює й довше зберігає в пам'яті матеріал. Учні повинні займатись більше й засвоювати більше, вирішуючи завдання і роблячи вправи з підручників, не тільки ті, які задав учитель. Батьки, які хочуть допомогти своїм дітям домогтись успіху, повинні спонукати їх робити більше, ніж заданий мінімум.

9. Дитина повинна вчитися цілий рік

Літо – це час канікул, але це не повинно означати, що діти три місяці відпочивають від навчання. Літо – сприятливий час для повторення матеріалу, для вивчення того, що не пройдено у школі, для відвідування бібліотеки та перегляду нових книг і розвитку нових інтелектуальних навичок, наприклад, навчання гри в шахи, шашки або нарди.

10. Показуйте гарний приклад

Нехай ваша дитина бачить, що навчання не завершується тоді, коли ми закінчуємо школу. Моделюйте хорошу освітню поведінку, демонструючи дитині те, як ви справляєтеся зі своєю роботою та домашніми обов'язками, і нехай ваші діти знають, що ви продовжуєте вчитись. Батьки, які отримують учений ступінь або закінчують навчання у вищому навчальному закладі на бакалавра або магістра, можуть бути особливо авторитетними. Якщо ж ви пропускаєте заняття, то чи не так робитимуть ваші діти, коли випаде подібна можливість? Якщо ви вчитеся з-під палиці, не варто очікувати, що ваші діти будуть навчатися краще. Докладіть усі зусилля, щоби продемонструвати дитині за допомогою власних дій, що хороші освітні навички приносять щедрі плоди в навчанні.

 

Марія Монтессорі - італійський лікар та педагог, яка прославилася авторською методикою розвитку дітей. Присвятивши своє життя освіті та дітям, вона залишила свої заповіді тим, кому вони точно стануть у пригоді.
1. Дітей вчить те, що їх оточує.
2. Якщо дитину часто критикують, вона вчиться засуджувати.
3. Якщо дитину часто хвалять, вона вчиться оцінювати.
4. Якщо дитині демонструють ворожість, вона вчиться битися.
5. Якщо з дитиною чесні, вона вчиться справедливості.
6. Якщо дитину часто висміюють, вона вчиться бути боязкою.
7. Якщо дитина живе з почуттям безпеки, вона вчиться вірити.
8. Якщо дитину часто ганьблять, вона вчиться почуватися винуватою.
9. Якщо дитину часто схвалюють, вона вчиться добре до себе ставитися.
10. Якщо до дитини часто бувають поблажливі, вона вчиться бути терплячою.
11. Якщо дитину часто підбадьорюють, вона набуває впевненості в собі.
12. Якщо дитина живе в атмосфері дружби та почувається необхідною, вона вчиться знаходити в цьому світі любов.
13. Не говоріть погано про дитину - ні при ній, ні без неї.
14. Концентруйтесь на розвитку хорошого в дитині, тоді в підсумку поганому не залишатиметься місця.
15. Завжди прислухайтеся і відповідайте дитині, яка звертається до вас.
16. Поважайте дитину, яка зробила помилку і зможе зараз або трохи пізніше виправити її.
17. Будьте готові допомогти дитині, яка перебуває в пошуку, і бути непомітним для тієї дитини, яка вже все знайшла.
18. Допомагайте дитині освоювати неосвоєне раніше. Робіть це, наповнюючи навколишній світ турботою, стриманістю, тишею та любов'ю.
19. У поводженні з дитиною завжди дотримуйтеся кращих манер: пропонуйте їй найкраще, що є у вас самих.

 

Пам'ятайте:

  • Покарання – моральний замах на здоров'я: фізичне і психічне.
  • Покарання не повинно бути за рахунок любові. Не залишайте дитину без заслуженої похвали і нагороди. Ніколи не відбирайте подарованого вами чи кимось іншим.
  • Краще не карати, ніж карати із запізненням. Запізнілі покарання нагадують дитині про минуле, не дають змоги стати іншою.
  • Покараний – вибачений. Інцидент вичерпано – сторінка перегорнута. Наче нічого й не трапилося. Про старі гріхи жодного слова. Не заважайте починати життя спочатку.
  • Хоч би що там трапилося, хоч би якою була провина, покарання не повинно сприйматися дитиною, як перевага вашої сили над її слабкістю, як приниження.
  • Дитина не повинна боятися покарання. Найвразливіше для неї – ваше засмучення.
  • Не забувайте, що ключ до серця дитини лежить через гру. Саме в процесі гри ви зможете передати їй необхідні навички, знання, поняття про життєві правила та цінності, краще розуміти один одного.
  • Частіше розмовляйте з дитиною, пояснюйте їй незрозумілі явища, ситуації, суть заборон та обмежень. Допоможіть дитині навчитися вербально висловлювати свої бажання, почуття та переживання, навчитись інтерпретувати свою поведінку та поведінку інших людей.

 

Прийнята в деяких родинах систем залякування дітей, безумовно, заслуговує осудження, бо стає джерелом виникнення особливого способу самозбереження – неправдивості та нещирості. Тяжкі переживання особливо негативно впливають на формування таланту, особистості дитини, легко приводять до психастенічних реакцій, імпульсивних дій та ефектів.

Існує термін «шкільна фобія», тобто острах у деяких дітей перед відвідуванням школи. Насправді часто йдеться не стільки про школу, скільки про побоювання дитини йти з дому, розлучатися з батьками. Якщо дитина дуже хвороблива, то зазвичай вона перебуває в умовах гіперопіки з боку батьків.

Іноді батьки самі побоюються школи і побіжно навіюють це своїм дітям або драматизують проблеми початку навчання. Вони намагаються виконувати замість дітей їхні домашні завдання, контролюють кожну написану дитиною літеру й тим самим створюють у неї «навчальну фобію».

Як результат – у дітей виникає невпевненість у власних силах, сумніви щодо своїх знань, виробляється звичка чекати на допомогу в найпростішій ситуації.

Батьки при цьому керуються прагненням досягти успіху за будь-яку ціну. Вони забувають, що діти і в школі залишаються дітьми – їм хочеться погратися, побігати, «розрядитися», тобто потрібен час, щоб стати такими ж свідомими, якими їх хочуть бачити дорослі.

Вхід на сайт
Пошук
Календар
«  Серпень 2019  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031
Copyright Обласний гуманітарний ліцей © 2011-2019-2022