Ви Гість 
Вітаємо Вас Гість 
Головна БулінгРеєстраціяВихідВхід   
Меню сайту
Календар
«  Вересень 2020  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
282930
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Bullying

Булінг

Будь-який школяр несподівано для себе може опинитись у ситуації, коли його ображають, висміюють або бойкотують. Або ж навпаки, може сам приєднатися до тих, хто знущається над іншою дитиною.

Булінг — це агресивна та вкрай неприємна поведінка однієї дитини або групи дітей по відношенню до іншої дитини, що супроводжується постійним фізичним і психологічним тиском.
Дитину систематично дражнять образливим для неї чином, навмисно не приймають у колектив, залякують, шантажують або навіть б'ють.

Булінг відрізняється від сварки між дітьми тим, що:

1. Булінг супроводжується реальним фізичним чи психологічним насиллям: жертву висміюють, залякують, дражнять, шантажують, б'ють, псують речі, розповсюджують плітки, бойкотують, оприлюднюють особисту інформацію та фото в соціальних мережах.
2. В ситуації булінгу завжди беруть участь три сторони: той, хто переслідує, той, кого переслідують та ті, хто спостерігають.
3. Булінг негативно впливає на всіх учасників, на їхнє фізичне та психічне здоров'я.
4. Булінг може виникати спонтанно, коли несподівано для себе дитина опиняється або в ситуації переслідування, або приєднується до переслідувача.
5. Якщо булінг відбувся, він може повторюватися багато разів.

Дитині важко впоратися з булінгом самотужки. Поговоріть з нею!

Чому булять?

Причин булінгу безліч. А тим, кого булять, може виявитися кожен, хто не вписався у рамки того чи іншого колективу.

Причепитись і висміювати можна будь-кого з різних причин: руде волосся, ластовиння, занадто високий або занадто низький зріст, вага тіла, особлива форма голови, носа, очей, рота, національність, фізичні обмеження. Успіхи у навчанні, матеріальні можливості та навіть особливості характеру можуть стати основою для булінгу. Крім того, жертвою булінгу може стати також той, кому складно спілкуватися з однолітками, хто поводиться відлюдкувато чи, навпаки, провокативно.

Види булінгу

Штовхання, підніжки, зачіпання, бійки, стусани, ляпаси, "сканування" тіла, нанесення тілесних ушкоджень.

Крадіжки, пошкодження чи знищення одягу та інших особистих речей, вимагання грошей.

Принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, міміка обличчя, поширення образливих чуток, ізоляція, ігнорування, погрози, жарти, маніпуляції, шантаж.

Принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, прізвиська та образи сексуального характеру, зйомки у переодягальнях, поширення образливих чуток, сексуальні погрози, жарти.

Приниження за доыпомогою мобільних телефонів, інтернету, інших електронних пристроїв, в соціальних мережах.

Ознаки булінгу

Як правило, в шкільному віці дитина навряд чи буде псувати свої улюблені іграшки або речі. Якщо ви регулярно бачите, що вони зіпсовані, то не сваріть її, а спробуйте поговорити відверто. Можливо, дитину примушують приносити іграшки до школи, де їх навмисно ламають.

Це прояв неповаги та очевидна спроба принизити дитину. Такі дії знищують відчуття безпеки в школі і потребують негайного втручання з боку дорослих.

Нова форма булінгу – кібербулінг. Такий тип переслідування має великий руйнівний вплив, адже дитина самостійно не може вилучити всі ці дописи і може соромитися повідомити про них батьків.

Це одна з форм хуліганства, де агресор сам чи разом із друзями працюють таємно. Робиться це задля того, щоб просто познущатися, посміятися з жертви, залякати чи продемонструвати силу.

Подвійний удар по самооцінці – отримати плювок у волосся жуйкою, а потім позбавитися її, зрізаючи волосся.

Деякі діти «випадково» обливабть жертву фарбою, напоєм, миючим засобом, рідиною тощо. Причини можуть бути різні – від несприйняття зовнішнього вигляду жертви до звичайної заздрості.

Знущання над тими, хто носить окуляри – досить розповсюджене, й існує ще з ХІІІ століття. Виникає через брак виховання з боку батьків та відсутність толерантності до потреб іншої людини.

Такі відео поширюються агресорами та їхніми друзями у соціальних мережах. Цей вид знущань зявився у ХХІ столітті, коли технології стали частиною суспільного життя.

Швидше за все це колективна форма булінгу. Агресори та їхні друзі знущаються та витирають руки об жертву.

Агрессор перейшов до рішучих і найогидніших дій. Швидше за все жертва вже перестала чинити опір і відчуває себе абсолютно безпорадною. Не помітити такі прояви знущань дуже важко.

У дитини мало або взагалі немає друзів, з якими вона проводить час.

Ходить до школи довгим «нелогічним» шляхом. Втрачає інтерес до навчання або раптом починає погано вчитися. Постійно відмовляється йти до школи, посилаючись на погане самопочуття. Приходить додому сумна, похмура, зі сльозами.

Статистика в Україні

24

%

українських школярів вважають себе жертвами булінгу

67

%

дітей стикалися з булінгом за останні 2-3 місяці

40

%

жертв ні з ким не діляться проблемою. Навіть з батьками. Не відвертайтеся від своєї дитини!

Викресли булінг

Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ) за підтримки уряду Німеччини проводить інформаційну кампанію, метою якої є пояснення дітям та дорослим, що таке булінг, його основні причини та наслідки, а також можливі дії з метою відвернення/зупинення булінгу та створення безпечного середовища, в якому школярі можуть жити, вчитися, грати та розвиватися.
Основа кампанії — заклик до дітей: викресли булінг і обери гідне та цікаве заняття, яке допоможе реалізувати свій потенціал і здобути повагу друзів.
Батьків кампанія повідомляє про небезпеку і серйозність проблеми, на чиєму боці не знаходилася б їхня дитина. Про необхідність говорити зі своєю дитиною, стати для неї другом, якому можна відкритися і звернутися за допомогою.

Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ) підрахував, що за 2017 рік чверть (24%) дітей в Україні стали жертвами булінгу (цькування) у школах, при цьому майже половина (40%) потерпілих не ділилися цим ні з ким. А у підлітковому віці, цькувань зазнали більше третини учнів.

У ЮНІСЕФ закликають припинити насильство у школах, поставивши це питання на законодавчу повістку, посилити заходи щодо запобігання і реагування на насильство, а також заохочувати і підтримувати дітей у розмовах про заподіяне насильство, і, звичайно, змінювати культуру в школах і спільнотах.

Допомога

Дітям

Лінія працює по буднях з 12.00 до 16.00

0 800 500 225

безкоштовно зі стаціонарного

116 111

безкоштовно з мобільного

Батькам

Лінія допомоги батькам дітей, які постраждали від булінгу

161 000

безкоштовно з мобільного

Поради психолога

Якщо ви потрапили в ситуацію булінгу:
Визнайте, що ви берете участь, спостерігаєте або потерпаєте від насилля. Коли ми називаємо явище, отримаємо змогу про нього думати, як про щось конкретне.
Прислухайтесь до своїх почуттів: вам страшно, соромно, ви обурені, гніваєтеся, відчуваєте безпорадність, розгублені, тощо. Це допоможе заспокоїтися і вирішити, що робити далі.
Пригадайте, що ситуація приниження та насильства не є прийнятною. Жодна людина не має право принижувати чи завдавати болю іншим. Ви не повинні це терпіти.
Подумайте, з ким ви можете про це говорити: друзі, батьки, родичі, сусіди, колеги, шкільні вчителі, тренери, психологи, соціальні робітники, лікарі. В ситуації булінгу завжди потрібна допомога.
Почніть вивчати цю тему. Є достатньо сайтів з чіткими рекомендаціями, як вчиняти в ситуації булінгу батькам, дітям, вчителям.
Продумайте стратегію дій саме для вашої ситуації та почніть поступово її втілювати. Головне, заручитися підтримкою та рухатися вперед.

Інколи діти стають жертвами булінгу. Вони соромляться про це говорити і часто звинувачують себе. Можуть відчувати себе безпорадними та вважати, що з ними щось не так. Придивіться до поведінки та настрою своєї дитини.
Якщо ви помітили ознаки того, що вона стала жертвою булінгу:
1. У першу чергу заспокойтесь, і тільки після цього починайте розмову з дитиною.
2. Дайте відчути, що ви поруч, готові підтримати та допомогти, вислухати та захистити.
3. Запевніть дитину, що ви не звинувачуєте її у тому, що відбувається, і вона може говорити відверто.
4. Пам’ятайте, що дитині може бути неприємно говорити на цю тему, вона вразлива у цей момент. Будьте терплячими та делікатними.
5. Спробуйте з’ясувати все, що зможете, проте не повторюйте ті ж самі запитання по декілька разів, допитуючись.
6. Запропонуйте подумати, які дії допоможуть дитині почуватися у більшій безпеці зараз (наприклад, бути певний час ближче до дорослих, не залишатися після уроків тощо).
7. Розкажіть дитині, що немає нічого поганого у тому, щоб повідомити про агресивну поведінку щодо когось учителю або принаймні друзям. Поясніть різницю між “пліткуванням” та “піклуванням” про своє життя чи життя друга/однокласника.
8. Спитайте, яка саме ваша допомога буде корисна дитині, вислухайте уважно. Можливо ви запропонуєте свій варіант. Це допоможе розробити спільну стратегію змін.
9. Пам’ятайте, що ситуації фізичного насилля потребують негайного втручання з боку батьків та візит до школи.
10. Спільно з дитиною шукайте нові способи реагування на ситуацію булінгу.
11. Обговоріть, до кого по допомогу дитина може звертатися у школі: до шкільного психолога, вчителів, адміністрації, дорослих учнів, охорони, батьків інших дітей.
12. Важливо усвідомити, чому саме дитина потрапила у ситуацію булінгу. Рекомендуємо з цим звернутися до дитячого психолога.
13. Підтримайте свою дитину у налагодженні дружніх стосунків з однолітками.
14. Поясніть дитині, що зміни будуть відбуватися поступово, проте весь цей час вона може розраховувати на вашу підтримку.
Пам’ятайте: ваша мета припинити насильство, а не покарати винних! Не варто забувати, що всі сторони потребують деякого часу, щоб скорегувати свою поведінку.

Дитині, яка булить інших, увага та допомога потрібна не менше, ніж тій, яка страждає від булінгу.
1. Відверто поговоріть з дитиною про те, що відбувається, з'ясуйте, як вона ставиться до своїх дій і як реагують інші діти. Ви можете почути, що "всі так роблять", або "він заслуговує на це".
2. Уважно вислухайте дитину і зосередьтеся на пошуку фактів, а не на своїх припущеннях.
3. Не применшуйте серйозність ситуації такими кліше, як "хлопчики завжди будуть хлопчиками" або "глузування, бійки та інші форми агресивної поведінки — просто дитячі жарти і цілком природна частина дитинства".
4. Ретельно поясніть, які дії ви вважаєте переслідуванням інших. До них відносяться: цькування, образливі прізвиська, загрози фізичного насильства, залякування, висміювання, коментарі з сексуальним підтекстом, бойкот іншої дитини або підбурювання до ігнорування, плітки, публічні приниження, штовхання, плювки, псування особистих речей, принизливі висловлювання або жести.

Швидка та доречна реакція дорослих (батьків і вчителів) на ситуацію булінгу повертає дітям відчуття безпеки та захищеності, демонструє, що насилля не прийнятне. Саме тому, як тільки ви побачили або дізналися про булінг:
1. Негайно втручайтесь та зупиняйте насилля — булінг не можна ігнорувати.
2. Зберігайте спокій та будьте делікатними, не примушуйте дітей публічно говорити на важкі для них теми. Краще вести розмову наодинці або в малих групах.
3. Уникайте слів жертва чи агресор — це призводить до стигматизації.
4. Не намагайтеся ставати на чийсь бік або викликати відчуття провини до того, хто потерпає від булінгу. Так ви закріплюєте поведінку жертви.
5. Пояснюйте, які саме дії є насиллям і чому їх необхідно припинити.
6. Не вимагайте публічних вибачень. Це може загострити ситуацію.
7. Допоможіть дітям зрозуміти, що таке булінг і як протистояти йому безпечно.
8. Спілкуйтеся з дітьми. Прислухайтеся до них. Знайте їхніх друзів, запитуйте про школу, розумійте їхні проблеми.
9. Заохочуйте дітей робити те, що вони люблять. Інтереси і хобі можуть підвищити довіру, допомогти дітям здружитися і попередити схильність до булінгу.
10. Показуйте приклад ставлення до інших із добротою та повагою.

Якщо ви побачили принизливе відео із своєю дитиною у соціальних мережах, вам слід спокійно та поступово зробити наступні кроки:
1. Поговоріть з дитиною. Скажіть, що ви не звинувачуєте її у тому, що відео потрапило до мережі (формування культури користування кіберпростором - тема, якій слід приділяти багато уваги, але не в кризовій ситуації).
2. Запевніть дитину, що вона може вам довіритись і показати всі образливі відео та фото, як соромно б їй не було. Часто такий контент інтимного характеру, через що дитині важко про це говорити. Підкресліть, що вас зараз цікавить не їх вміст, а як їх вилучити з мережі.
3. Напишіть особистого листа до сервісу технічної підтримки соціальних мереж про те, що контент (вкажіть посилання) принижує права дитини, і ви вимагаєте його вилучити.
4. Покажіть дитині, що ви на її боці у цій складній ситуації.
5. Пояснюйте дитині правила безпечного користування соціальними мережами.

Немає універсального та швидкого рішення, проте є п'ять кроків, які точно варто зробити, щоб впоратись із булінгом.
Якщо ти у ситуації булінгу:
1. У жодному разі не тримай це в секреті. Виріши, кому ти довіряєш і можеш про це розповісти: батькам чи іншим родичам, другу або подрузі, вчителю, психологу, тренеру або навіть друзям своїх батьків.
2. Не бійся просити про допомогу — вона тобі необхідна.
3. Припини звинувачувати себе чи виправдовувати дії інших. Ніхто не має права порушувати твої кордони, примушувати робити щось, принижувати чи ображати тебе. Така поведінка не прийнятна.
4. Якщо трапилась будь-яка небезпечна для тебе ситуація, звертайся за допомогою до адміністрації школи, вчителів, старших учнів, батьків.
5. Проконсультуйся зі шкільним психологом, щоб відновити відчуття впевненості у своїх силах та зрозуміти, як діяти далі.

Діти, які піддаються булінгу в школі, починають вигадувати приводи, щоб не ходити на заняття, прикидаються хворими, стають замкнутими, втрачають смак до життя і перестають вчитися.
Що робити, якщо ти бачиш, як булять іншого, і хочеш йому допомогти:
1. Ти можеш бути тим, хто нарешті почне про це говорити.
2. Якщо бачиш ситуацію булінгу, одразу клич на допомогу дорослих, які є поруч.
3. Якщо тобі пропонують приєднатися до булінгу або дивитися на те, що відбувається, рішуче відмовляйся.
4. Якщо твій друг чи подруга поділилися з тобою, що вони потрапили у ситуацію булінгу, обов’язково говори з ними про це — вони потребують твоєї підтримки. Порадь звернутися по допомогу до дорослих, яким ви довіряєте.

Що робити якщо ти несподівано для себе зрозумів, що поводишся як той, хто булить:
1. Зрозумій, булінг – це твої дії, а не твоя особистість. Ти можеш ними керувати та змінювати на краще.
2. Дорослі дійсно переймаються тим, що відбувається. Навіть, якщо здається, що це не так.
3. Булінг завдає фізичного та емоційного болю іншому. Подумай, ти дійсно цього прагнеш?
4. Деякі речі можуть здаватися смішними та невинними, проте вони можуть завдати шкоди іншій людині.

Вхід на сайт
Пошук
МОН України
Департамент освіти
Вінницька ОР
ВРЦОЯО
БГПК
ПедПреса
СтопБулінг
Copyright Обласний гуманітарний ліцей © 2020-2015