Меню сайту
Контакти
23000
Україна
Вінницька область
м. Бар
майд. Грушевського, 1

тел. (04341)2-11-72
eMail:
bar_bpu_licej@ukr.net
Погода у місті
Бар (м.)
Архів записів

Роздуми випускників про роки навчання

 в Обласному гуманітарному ліцеї

Навроцька Лілія, випускниця ліцею 2003 року; закінчила іститут філології і журналістики Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського.

Ліцей... Знайоме і близьке мені місце. Саме тут я провела 2 кращі роки. Він був місцем творення і формування моєї особистості, а тепер університет місце її реалізації.

Я ніколи не забуду років, прожитих у ліцеї. Ліцей нитка Аріадни у моєму житті, світлий промінь, дороговказ у майбутнє. Завжди мріяла працювати у царині Лінгвістики, і ось моя мрія збулась: я навчаюся в інституті філології й журналістики. І цим завдячую моєму рідному гуманітарному ліцею, який навчив мене найголовнішого бути людиною.

Знаю, ліцею, що тепер твої двері відкриті для інших, боязких і несміливих дев'ятикласників, але, на жаль, я вже не можу побувати на їх місці.

Олена Парценко, випускниця ліцею 2003 року; закінчила юридичне відділення Барського гуманітарно-педагогічного  коледжу імені Михайла Грушевського та  Сумський державний університет.

Ліцей дав нам ґрунтовні, глибокі знання, навчив мислити (а не зубрити), вселив почуття безмежної перспективи вдосконалення, допоміг у самовизначенні. Сьогодні я впевнена, що система «ліцей» - «коледж» - «університет» це перспективно, надійно, престижно.

Баштова Тетяна, випускниця ліцею 2003 року; закінчила Київський національний медичний університет імені О. О. Богомольця.

По-перше, ліцей це гідне випробування себе, своїх знань, здібностей.

По-друге, ліцей це серйозна підготовка до студентського життя. І найголовніше - тут панує атмосфера щирого, емоційного спілкування та родинного тепла. Демократичні відносини між учителями та учнями спонукають до наполегливого навчання.

Лук’янчук Денис, випускник ліцею 2003 року; закінчив юридичне відділення Барського гуманітарно-педагогічного  коледжу імені Михайла Грушевського та Харківську національну юридичну академію ім.Ярослава Мудрого.

Понад усе мені подобається у гуманітарному ліцеї те, що він перспективний. Хіба ж це не щастя, що саме у стінах ліцею взяло початок і моє студентське життя! Саме у ліцеї я пізнав силу дружби, навчився любити й оберігати те, що вже маю.

Сердюк Ірина, випускниця ліцею 2003 року; закінчила  відділення "Початкова освіта" Барського гуманітарно-педагогічного коледжу імені Михайла Грушевського та Глухівський національний державний педагогічний університет імені Олександра Довженка.

У моїй пам'яті назавжди залишаться ті два роки, які я прожила в ліцеї. Для мене ліцей став другою домівкою. Саме тут я зрозуміла, що успіху можна досягти завдяки власним зусиллям, наполегливості. Я завжди пам'ятатиму ту атмосферу, яка панувала в нашому 11-А класі, ту теплоту, яку отримала від друзів і викладачів. На мою думку, ліцей - це міцний фундамент для самостійного життя. Саме в стінах рідної Альма-Матер я отримала ґрунтовні знання для здобуття спеціальності вчителя початкових класів. Я вдячна долі, що мала змогу носити горде звання ліцеїстки.

 Безкоровайна Антоніна, випускниця ліцею 2003 року; закінчила історичний факультет Одеського національного педагогічного університету імені Іллі Мечникова.

Ліцей у моєму житті це особлива пора. Що й казати, скромна несмілива сільська школярка раптом опинилася у вирі студентського і ліцейного життя водночас. Вражаючим було все: і мальовничий Бар, і авторитетний навчальний заклад, і знаючі свій предмет викладачі, й нові друзі - однокласники з усієї Вінниччини. Потужна хвиля завдань, обов'язків, творчої новизни викликала у мене почуття безмежної перспективи вдосконалення.

Два роки настирливої праці над собою це блаженна мить самопізнання, самовизначення і самоповаги. Я відчула, що можу із атестатом нашого ліцею, його золотою медаллю сміливо брати вершину ВНЗIV рівня акредитації!

Так і сталося, ні, краще відбулося: я за результатами співбесіди стала студенткою історичного факультету.

Запитаєте, чи щаслива? Так, безмежно: у моїй долі був, є і буде гуманітарний ліцей Барського гуманітарно-педагогічного коледжу імені Михайла Грушевського!

Стадник Віталій, випускник ліцею 2003 року; закінчив Білоцерківську аграрну академію.

Сьогодні я розумію: ми з батьками вирішили правильно, взявши курс на гуманітарний ліцей Барського гуманітарно-педагогічного коледжу імені Михайла Грушевського. Чому? По-перше, нашу увагу привернула назва навчального закладу гуманітарний ліцей для обдарованих сільських дітей; по-друге, у нашому селі не було середньої школи, а їздити, добиратися щоденно до школи за 10 кілометрів це не буде на користь моїм знанням.

Бар і Оратів це як два полюси. Відстані від канікул до канікул. Та я не жалкую. Навпаки, у ліцеї відлунює моя найкраща пора юність, а з нею і перше кохання, і ліцейська дружба, і перевірка самого себе.

Ставши студентом університету, я ще раз переконався: лілей дав мені віру, впевненість у власних силах.

Москалюк Юлія, випускниця ліцею 2003 року; закінчила інститут філології і журналістики Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського.

Відкрию вам невеличкий секрет: я за вами дуже скучила! Я сумую за друзями, яких знайшла в ліцеї, і навіть за тими, кого ніколи не бачила. Для мене одна лише згадка про ліцей, його вихованців та викладачів є чимось надзвичайно дорогим.

Зараз я навчаюся на філологічному факультеті Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Мушу вам зізнатися, що вчитися мені дуже легко. І цим я завдячую, без сумніву, тільки нашому ліцею. Я пишу ці слова без пафосу та улесливості. Це просто щире зізнання усім вам і собі.

Любі друзі, повірте: вам надзвичайно поталанило, що ви опинилися саме в цьому навчальному закладі. Тому не упускайте жодної можливості, вбирайте в себе знання, працюйте над собою, формуйте світогляд. Це, звичайно, зовсім нелегко, але ваші зусилля не будуть марними. Адже ви зараз самостійно будуєте своє життя. Тож робіть його таким, про яке ви мрієте і на яке заслуговуєте!

Войтович Аліна, випускниця ліцею 2003 року; закінчила Київський національний економічний університет.

Дуже важко описати словами те, чим ти був і є для мене, дорогий Ліцею! Вже чимало часу минуло від випускного вечора, але ти й досі залишаєшся таким близьким і рідним мені. Як приємно знову повертатися до тебе. Я знаю: ти завжди мені радий.

Ти, мабуть, і не уявляєш, яку роль зіграв у моєму житті. Це не обмежується лише глибокими знаннями, прагненням до самовдосконалення та самореалізації! Ти познайомив мене з прекрасними людьми, подарував мені вірних друзів. Перебуваючи в твой стінах, я стільки всього усвідомила в житті! Два роки навчання стали для мене справжнім життєвим уроком. Це так важливо для молодої людини, яка робить перші кроки по стежині дорослого, самостійного життя.

Рідний Ліцею, дорогі викладачі, дякую вам за все! Таке не забувається ніколи...

Данилюк В’ячеслав, випускник ліцею 2003 року; закінчив  юридичне відділення Барського гуманітарно-педагогічного коледжу імені Михайла Грушевського.

У моїй уяві ліцей і сьогодні асоціюється зі словами «перший», «лідер», «Людина», і я розумію, що тут справді повинна навчатись обдарована молодь.

Навчаючись у ліцеї, я розширив свій кругозір, здобув глибокі знання, які тепер допомагають упевнено крокувати дорогою життя, долати всі негаразди й перешкоди. Тут я навчився порівнювати, аналізувати, ставитися до інших із розумінням, а найголовніше ліцей підготував мене до життя, тут мене вчили, що треба завжди і скрізь бути Людиною.

У ліцеї я вивчив комп'ютер, освоїв інформаційні технології. Для цього тут створена відповідна навчальна база: для ліцеїстів повністю укомплектований комп'ютерний клас, учителями розроблені спеціальні методичні посібники для полегшеного оволодіння комп'ютерною грамотою.

Мені, сільському хлопцеві, такі умови навчання і спілкування з однолітками та вчителями дали дуже багато.

Ясинок Ольга, випускниця ліцею 2003 року; закінчила факультет східних мов Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Шановні абітурієнти! Ви хочете знати мою думку про два роки навчання в ліцеї? До вашої уваги, прошу: велика засіяна сцена; безліч глядачів, які чекають дива. Всередині кола клітка з блискучими ґратами, в ній птаха, барвиста, крилата, з поглядом, зосередженим у точку. Ця пташка мріє про небо, уявляє, як буде співати в ньому.

А тепер послухайте: під звуки скрипок і контрабасів на помості з'являється чарівник. З доброю, задумливою усмішкою рішуче відкриває клітку. З цих пір усе залежить від крилатої істоти, яка ще мить тому була в неволі. їй вирішувати: чи залишитися в затхлій тісняві, вкритися павутиною і порохом, але ні про що не турбуватися, не дозволяючи завмерти серцю від небезпек свободи; чи ж піднятися до сонця, задзвеніти голосно, зрозуміти, наскільки чудесний світ навколо неї.

Епілог-повчання

Мій любий друже, цей птах то ти. Той мудрий чарівник, який дав тобі право вибирати, діяти, це твої однокласники, вихователі і викладачі в ліцеї. Саме вони дарують шанс реалізації, самовизначення, пізнання. Я забороняю тобі знехтувати ним! Вірю в Тебе!

Шестюк Марина, випускниця ліцею 2004 року; закінчила філологічний факультет Тернопільського університету імені В.Гнатюка.

Я ніколи не пошкодую, що вступила до гуманітарного ліцею. Ліцей це шлях збагачення інтелекту, професійного визначення, духовного зростання.

Я прийшла сюди випускницею звичайної сільської школи, а йду звідси студенткою педуніверситету. Ось так починається віра в себе: з міцних, ґрунтовних знань і впевненості в тому, що досягну поставленої мети, бо є всі можливості для цього. Є розуміння того, ким хочу бути в майбутньому і що хочу зробити на благо Держави й Нації.

Я знаю, що завдяки ліцею стала впевненішою в собі та ерудованішою. Сподіваюся, що так скажуть і наступні покоління випускників.

Бондар Олександр, випускник ліцею 2004 року; закінчив факультет історії і права Тернопільського університету імені В.Гнатюка.

Чомусь завжди здавалося, що згасити екзистенціювання сіруватого в бутті далекому не зможе ніщо навіть золото відбитого небесного колориту свіжого дощу! Але коли згодом став на поріг залитого учительською працею ліцею гуманітарного, зрозумів, що заслуговуватиму на досконалість свого існування (як і на життя в цілому!), лише скропивши усі начала свої у ділах своїх сущих терпінням та надією.

Саме тут, у ліцеї, зміг навчитися реально підходити до абстрактності світу й берегти у ньому кожну миттєвість.

Уся велич душ педагогів ліцею, як сріблясте джерело у забитих штурмами вітрів і відкритих перед існуванням простої історії горах, заливає ту сухість і приречене на інтелектуальне закостеніння суспільство наше, даруючи світові когось мудрішого й вищого, ніж просто учнів. Це люди гуманні, що мають філософські основи життєвої позиції, людяні, духовно вільні. Мабуть, таким і я є... Проте назвати себе мудрішим за когось не можу: не достойний того... Отже, не топтати, не гасити, не зазіхати, не віддаватися в неволю дню завтрашньому, цінувати кожну мить, бо вона, поранена, болітиме вічно!

Дозволь собі вірити! А тим, кому судилося ще жити, життя трудом потрібно заслужити! Трудімося!

Вадим Мудрий, випускник  ліцею 2004 року; випускник Національного університету ім. Т.Шевченка.

Багато стежок і доріг у білому світі чекають на людину. Когось життя закидає далеко від батьківщини, а хтось ніколи не покидає свого рідного дому.

Усі ми різні – це факт, але у кожного з нас є щось спільне. Ліцей – це дім, у який завжди тягнуло його синів та дочок, і це аж ніяк не перебільшення.

Сьогодні для багатьох із нас ще є не такими далекими ті дні, коли ми були ліцеїстами. Ще більшість із нас не забули, як розділяли разом сніданок у їдальні. Ще не покрилися пилом ті яскраві спогади про життя в гуртожитку і сімейні свята, що організовувались у стінах ліцею. Як тобі сьогодні, Ліцею? Без нас Ти, напевно,продовжуєш жити своїм життям, але нам без Тебе так сумно. Для нас Ти став батьком і наставником, який навчав азів життя і показав еталон тої любові, яку потрібно дарувати іншим. Відправляючи в далеку дорогу, Ти дав нам мудрі настанови, що були для нас надійним дороговказом.

«Життя – це боротьба, борись!» Один мудрець казав, що людина може боротися і не перемагати, але вона ніколи не переможе, якщо не боротиметься. Це те, чого вчили Ви, шановна Людмило Валентинівно, на прикладі Жульєна Сореля, це те, чого навчило життя нас на прикладі не дуже солодких уроків.

Проживаючи далеко від рідного міста, ми часто згадуємо рідні стіни, де було багато тепла, якого зараз так не вистачає. Доброта і щиросердечність – Ви, Людмило Валентинівно, завжди вчили нас саме цього, і Ваші поради так допомагають нам у скрутну хвилину.

Дякуємо Вам за те душевне тепло, яке Ви нам дарували, і щиро бажаємо Вам, усьому педагогічному колективу ліцею многая літа.

Вовк Ольга, випускниця ліцею 2009 року; студентка Камянець-Подільського медичного училища.

Закінчивши на «відмінно» дев’ять шкільних класів я вступила до Обласного гуманітарного ліцею, що у місті Бар. Ось тут моє життя і розкололося на ліцейське і просто життя. За два роки навчання тут я встигла дуже облюбувати це тепленьке вже рідне мені гніздечко і не маю ну найменшого бажання покидати його. Саме тут я знайшла собі вірних друзів, ще одну сім’ю, брата і… саму себе. Але зупинятися на досягнутому я не буду, бо це лише гарний початок довгої дороги до самовдосконалення, і треба йти далі.

Хочу дати від себе декілька порад теперішнім десятикласникам і майбутнім ліцеїстам:

  • Не поспішайте жити та не намагайтеся пригальмувати час – усе це марно і Він сам собі обирає темп. Тут, у ліцеї, час мега-, супер-, пупер-, екстра швидко летить. І не дивуйтеся, якщо завтра буде і ваш випуск. Просто закарбовуйте в пам’яті кожну мить – вона ліцейська, а отже, неповторна!
  • Любіть ліцей не за те, яким він є, а за тим, яким ви є, коли навчаєтесь у ньому.
  • Будьте активними, проявляйте свою особистість в усіх сферах, бо лише таким чином ви знайдете Себе.
  • Будьте слухняними «огірочками» в оцій баночці з ліцейським розсолом, щоб вас вдало заквасили. І тоді ви підете в життя хрумкими, апетитними для престижних «вишів».
  • Частіше телефонуйте до своїх наставників, друзів-однокласників, свято дотримуйтесь цих заповідей – і буде вам ВЕЛИКЕ, ВЕЛИИИКЕ, ВЕЛИИИИИКЕ щастя!

 

За матеріалами газети «Ліцеїст»
Новини
Зразки тестових завдань
Пошук
Календар
«  Серпень 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031
. . . . . . . . .
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання
Час працює на нас
Час триває досить довго для того, хто користується ним; хто ж працює і мислить, розширює його межі.
Вольтер

Табло автовокзалу БАР
Розклад руху
автобусів

ReLaX
Друзі сайту
  • Український ЦОЯО
  • Сайт Президента України
  • Сайт Верховної ради України
  • Кабінет міністрів України
  • Міністерство овіти і науки України
  • Департамент освіти і науки Вінницької облдержадміністрації
  • Освіта Вінниччини
  • Освітній портал "ПедПреса"
  • "ПедПреса" (оновлений сайт)
  • Інститут інноваційних технологій і змісту освіти
  • Газета "Вінниччина"
  • Медіа-Бар
  • Веб-сайти ВНЗ та ПТНЗ Вінниччини
  • Вислови про навчання
  • Додаток ліцеїста
    УЦОЯО
    Рідне
    Мова
    Статистика

    Онлайн всього: 1
    Гостей: 1
    Користувачів: 0