Вітаємо Вас, Гість
Головна Про перспективи роботи роботи ліцею в статусі «науковий»: інтерв’ю з керівником Реєстрація Вихід Вхід   
Меню сайту
Календар
«  Березень 2021  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

ПРО ПЕРСПЕКТИВИ РОБОТИ ЛІЦЕЮ В СТАТУСІ «НАУКОВИЙ»:

 ІНТЕРВ’Ю З КЕРІВНИКОМ

Із 29 жовтня 2020 року Обласний гуманітарний ліцей-інтернат для обдарованих дітей при Барському гуманітарно-педагогічному коледжі ім. М. Грушевського продовжив свою діяльність як структурний підрозділ коледжу під новою назвою – «Обласний науковий ліцей-інтернат Комунального закладу вищої освіти «Барський гуманітарно-педагогічний коледж ім. М. Грушевського»».

Про перспективи, які відкриваються перед учнівською молоддю після набуття освітнім закладом нового статусу, ми вирішили поспілкуватися з Людмилою Валентинівною Хілінською – керівником ліцею, каденція якої на посаді директора була продовжена після виборів, що відбулися 16 грудня 2020 року в КЗВО «Барський гуманітарно-педагогічний коледж ім. М. Грушевського».

- Людмило Валентинівно, скажіть, чим обумовлено перейменування назви «Обласний гуманітарний ліцей-інтернат для обдарованих дітей при Барському гуманітарно-педагогічному коледжі ім. М. Грушевського» на «Обласний науковий ліцей-інтернат Комунального закладу вищої освіти «Барський гуманітарно-педагогічний коледж ім. М. Грушевського»?

Державна програма «Обдаровані діти», за якою працював Обласний гуманітарний ліцей-інтернат для обдарованих дітей, стала відповідальним етапом у житті  нашого навчального  закладу. За час функціонування в структурі коледжу ліцей пройшов шлях становлення, вироблення власних традицій, розробки нових форм роботи з талановитими дітьми,  упровадження профільного навчання та неперервної освіти учнівської молоді в системі «ліцей-коледж-університет». Обрана у 2001 році стратегія розвитку ліцею дала хороші очікувані результати, безцінний досвід, усвідомлення причин невдач, яких, на жаль, нікому не вдається уникнути в роботі. Критерієм ефективної діяльності ліцею в структурі коледжу є, зокрема, результати науково-пошукової роботи викладачів та учнів: станом на сьогодні  176 наших ліцеїстів узяли  участь і перемогли на II (у Вінниці) і III (у Києві)  етапах Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких  робіт учнів-членів МАН України;  50 – стали учасниками і переможцями  Всеукраїнського турніру юних істориків; багато років поспіль учні здобували численні перемоги в академічних, інтелектуальних, творчих, спортивних конкурсах, олімпіадах, змаганнях різного рівня.

Науковий напрям був і залишається одним із пріоритетних у роботі коледжу й ліцею, і перейменування його на «науковий ліцей-інтернат» є визнанням існуючих здобутків і визначенням перспектив на майбутнє.

- Які перспективи відкриваються для ліцею в статусі «науковий»?

Перспективи роботи наукового ліцею-інтернату бачимо в реалізації низки завдань, зокрема тих, що вирішують питання:

- розширення педагогічного простору та умов для наукової діяльності викладачів і учнів;

- упровадження концептуальних теоретичних вимог НУШ у практику освітнього процесу ліцею, а це принципи дитиноцентризму, особистісно-орієнтованого, діяльнісного та компетентнісного підходів, педагогіки партнерства; 

- і чи не найважливіше сьогодні – оптимізація організації і проведення дистанційного освітнього процесу в реаліях пандемії COVID-19.

Зміна статусу ліцею вимагає максимальної інтеграції в освітній простір Коледжу, тісної співпраці з його педагогічно-науковою, студентською спільнотою, налагодження співпраці з науковими установами та ЗВО різного рівня акредитації.

Бачення перспективи розвитку ліцею на найближчі роки  представлено в проєкті Стратегії розвитку Наукового ліцею-інтернату, із яким можна ознайомитися на нашому сайті (bar-liceum.at.ua). 

- Яка мета розробки цього документу?

Наше непросте сьогодення, світ постіндустріального, постінформаційного суспільства, екологічна ситуація дає нам виклики і час від часу вносить корективи до цілей і завдань, які стоять перед освітою. З огляду на це, у процесі створення Проєкту (а це важливий документ для роботи закладу освіти) проаналізовано  результати попередніх років як вагомі чинники  для подальшого розвитку ліцею  в статусі «науковий»; враховано сьогоднішні суспільні виклики (війна, пандемія, глобалізація), вимоги освітньої реформи НУШ, соціальні  особливості контингенту, із яким ми працюємо; визначено місію ліцею, мету, завдання, напрямки роботи,  наші реальні  можливості,  ключові пріоритети  розвитку, очікувані результати. Стратегія – це модель дій для планування, управління, перспективи розвитку, що визначає напрям руху в діях і діяльності. Однак є одна важлива засторога: ГОЛОВНЕ, щоб не було розриву між бажаним і реальним.

- Що Вам найбільше імпонує в НУШ?

У кінці ХХ – на початку ХХІ ст. в українській освітній системі відбулася низка реформаційних процесів, яка має назву Нова українська школа – це останній за часом етап реформування системи освіти України. Розробка Концепції і розбудова Нової української школи розпочалася у 2016 р., а завершення реформи заплановано на 2029-ий – тоді відбудеться перший випуск здобувачів освіти 12-річної загальноосвітньої школи. Структура Нової української школи передбачає реалізацію восьми змістових складових, а саме:

- формування життєвих компетентностей, які необхідні дитині для самопізнання та успішної самореалізації в суспільстві;

- високий рівень внутрішньої мотивації вчителя, що спонукає його до творчості та професійного розвитку;

- наскрізний і пов’язаний із формуванням цінностей процес виховання;

- реальна автономія школи завдяки ефективному управлінню та децентралізації;

- партнерські стосунки учня, учителя та батьків як суб’єктів навчального процесу;

- формулювання і реалізація завдань освітнього процесу в школі пов’язані з інтересами і потребами дитини, що становить суть принципу дитиноцентризму;

- структурні зміни в школі обумовлюють для учнів можливість добре засвоїти оновлений зміст і здобути життєво необхідні компетентності;

відкриті можливості для всіх дітей здобути якісну освіту на основі справедливого розподілу публічних коштів;

- створення умов, використання засобів і технологій у сучасному освітньому середовищі для процесу навчання та учіння в умовах школи та поза нею, що передбачає педагогічну взаємодію як міжсуб’єктну комунікацію.

Актуальність проблеми реформування української системи освіти визначає необхідність подолати суперечності співпраці і партнерства в освітньому процесі НУШ. 

Найбільше мені імпонує в НУШ її основне концептуальне  положення – ДИТИНОЦЕНТРИЗМ. Дитина повинна бути в центрі освітнього процесу, який має бути організований задля потреб та інтересів дитини. Особистісно-орієнтований, діяльнісний і компетентнісний підхід до кожного учня, стимулювання цікавості, розвиток здібностей через інтереси, творчість вихованців. Уся справа у вірі дорослого в можливості дитини і вірі дитини в себе! І це декларує НУШ, а нам в освітній практиці потрібно реалізувати заплановане, тим паче, що освітні системи країн, на які орієнтуємося, розбудовані на цих принципах.  

- Які першочергові завдання сьогодні стоять перед педагогічним колективом Наукового ліцею-інтернату в умовах пандемії?

Педагогічно-учнівський колектив ліцею прийняв цей непростий виклик сьогодення і надзвичайної ситуації, у якому опинився увесь світ.  Перед нами постало освітнє завдання щодо дистанціювання всіх учасників освітнього процесу й, одночасно, адаптації до нових умов навчання. Організація і проведення дистанційного освітнього процесу в реаліях пандемії COVID-19 повинні стати безпечною і доцільною діяльністю швидкого реагування з довгостроковими цілями розвитку. Наше завдання – допомогти учням і персоналу адекватно сприйняти надзвичайну ситуацію, контролювати її, пристосуватися до зовнішнього середовища, бути активними в розробці ефективних стратегій подолання кризи.

Минуло два з половиною місяці онлайн-навчання. Це досвід і можливість побачити і виправити недоліки.  Визнаємо перший мінус онлайн-навчання – це відсутність живого спілкування, реальних уроків, не віртуальної, а реальної активної взаємодії між викладачем і кожним учнем. Це психологічна, інтелектуальна, фізична напруга всіх учасників навчального процесу – тривале багатогодинне сидіння за комп’ютером, велика кількість навчального матеріалу, пошук нових форм і методів…  Важко заперечувати, що здоров’я – це найголовніше!  І тому, працюючи дистанційно, у цих непростих умовах дбаємо про емоційно-психологічний стан учнів; про оптимальне використання особистісно-орієнтованого підходу до кожної дитини; про створення умов для формування в старшокласників здатності вчитися і застосовувати свої знання для вирішення життєво необхідних проблем;  і найголовніше −  здатності адаптуватися до життя в цьому світі, який стає все складнішим і тривожнішим.

- Що Ви хочете побажати учням і колегам напередодні Новорічних свят?

Нехай рік новий принесе мир і спокій, найкращі надії і сподівання, обдарує кожного з нас міцним здоров’ям і великою радістю! Нехай у душі панує доброта, милосердя і любов! Нехай Різдвяна ніч засіє наш поріг найкращими скарбами духовності і благополуччя! Божої благодаті та опіки вам і вашим рідним! Радісних і веселих вам свят, а головне – безпечних!

Вхід на сайт
Пошук
МОН України
Департамент освіти
Вінницька ОР
ВРЦОЯО
БГПК
ПедПреса
СтопБулінг
Copyright Обласний гуманітарний ліцей © 2021-2015