Меню сайту
Контакти
23000
Україна
Вінницька область
м. Бар
майд. Грушевського, 1

тел. (04341)2-11-72
eMail:
bar_bpu_licej@ukr.net
Погода у місті
Бар (м.)
Архів записів
Головна » 2015 » Листопад » 9 » День української писемності та мови
22:19
День української писемності та мови

Мово наша, мово!.. Літ минулих повість...

9 листопада 2015 року, у день вшанування пам’яті Преподобного Нестора Літописця, в актовій залі Барського гуманітарно-педагогічного коледжу імені Михайла Грушевського учні 10-А класу Обласного гуманітарного ліцею (класний керівник – викладач української мови Слободянюк Л.М.) провели інформаційну виховну годину, присвячену Дню української писемності та мови.

Учасники заходу запропонували слухачам разом перегорнути найяскравіші сторінки усного журналу «Мово наша, мово!.. Літ минулих повість...».

Анастасія Граболуз, Роман Димчишин, Ірина Галкіна і Юлія Костромітінова, ведучі інформаційної сторінки усного журналу – «Від кирилиці – до сучасності», допомогли присутнім осягнути проблему виникнення письма в східних слов’ян, котра й донині, на думку багатьох мовознавців, залишається нерозгаданою таємницею.

 «Мова – це показник культури людини. На жаль, сьогодні є небагато українців, які досконало володіють рідною мовою. Однією з причин цього є так званий «суржик», який є небезпечним і шкідливим, бо засмічує одну з найчарівніших мов світу. Тож кожному з нас варто докласти максимум зусиль, щоб позбутися звички говорити «по-простому», а необхідно оволодіти всіма таємницями рідної мови, щоб бути розумними й вихованими людьми», – такою була провідна думка другої сторінки усного журналу – «На шляху до світового визнання», присвяченої проблемам лінгвоциду та етапам становлення й утвердження української мови.

Яскравим підтвердженням висловленої ведучими другої сторінки Миколою Стецюком, Анжелікою Слободянюк, Анною Зелінською, Олександрою Білобровко думки стали гуморески Павла Глазового, розіграні ліцейськими акторами Романом Димчишиним та Іваном Грибом.

Сторінка третя усного журналу – «Слів у мові мільйон, вибирайте найкращі…» – була пронизана глибоким почуттям любові до України і її мови. «Людині визначено Богом місце народження, країна, небо; вона нічого того поміняти не може, як не може поміняти саму себе. А якщо щось із того, призначеного їй, поміняє, то не на краще, бо чуже ніколи не буває кращим. І куди б ти не пішов – твоя Батьківщина, земля твоя, твоя мова, твій народ завжди будуть з тобою», – наголосили слухачам ведучі Світлана Херовимчук та Іван Гриб. Анжеліка Слободянюк представила на суд слухацької аудиторії авторську поезію «Україна».

Уривки поетичних і прозових творів українських письменників у виконанні читців Аліни Романової, Наталії Гаврилюк, Анастасії Аксентій, Сюзанни Максимчук, Світлани Херовимчук, Ірини Галкіної, Юлії Костромітінової, пісні у виконанні ліцеїсток Софії Нартовської та Анастасії Вітковської (художній керівник – Олена Шинельова), студентів коледжу Валентина Бобчака та Іванни Олійник (художній керівник – В'ячеслав Крупський) не залишили байдужим жодного присутнього на святі української писемності і мови.

Хочеться вірити, що кожен учасник усного журналу «Мово наша, мово!.. Літ минулих повість…» зумів усвідомити, що без поваги, без любові до рідного слова не може бути ні всебічної вихованості, ні духовної культури.

 

http://ukr-mova.in.ua/

 

Цікаві українські слова


баюра – 1) велика, глибока калюжа; 2) яма, вибій

береги – білі краї книжки чи зошита; краї чогось

блават – волошка; (заст.) шовкова тканина блакитного кольору; шовк; шовковий одяг

блюзнірство – зневажання чогось святого, високого, цинізм

бовван – 1) (заст.) статуя бога в язичників; 2) (лайл.) дурень, обмежена людина

бовваніти – виднітися, маячити, показуватися здаля

брезкнути – ставати хворобливо товстим; набрякати

брость – брунька на дереві, квітці

бузувір – людина, яка виявляє крайню релігійну нетерпимість; запеклий фанатик; зла, жорстока людина; мучитель, гнобитель, недолюдок

бузько (діал.), бусол, гайстер (зах.), чорногуз – лелека

буцегарня (заст., розм.) – в’язниця, тюрма

бязь – густа бавовняна тканина

ватра (діал.) – вогнище, багаття

верф – сукупність споруд на березі річки, моря і т. ін., де будують і ремонтують судна

вино – піки

висмик (діал.) – підвищення на шляху

відтак – з того часу, після чогось , потім

вікопомний (книжн.) – якого пам’ятатимуть віками, незбутній

вно – плата за наречену в деяких давньоруських племенах; (заст. ) посаг

віхоть – м’яка, безвільна людина

врна, врно – густі сходи посівів, густа вовна з овець

в’язи (розм.) – шия, тильна частина шиї, шийні хребці

габа (діал.) – хвиля

гателИти – жадібно їсти, пожирати

герць – двобій, поєдинок

гиря – (перен., діал., зневажл.) брита голова, голова взагалі; убога, нужденна людина

ґандж, ґанджа (діал.) – вада, недолік

ґевал – велика неповоротка, незграбна людина; (заст.) груба некультурна людина

ґніт – стрічка, що використовується для горіння в гасовій лампі, свічці тощо

ґорґоші (діал.) – плечі

ґуральня (заст.) – спиртово-горілчаний завод; винокурня

далебі (розм.) – справді, дійсно

двірець (західноукр.) – вокзал

десниця (заст.) – права рука

дженджуристий (розм.) – який кокетує своєю зовнішністю та одягом; пустий, легковажний

джереґеля – коса, складена вінком на голові

джиґун (розм.) – залицяльник, спокусник; пустий, легковажний чоловік, той, хто любить пишно вдягатися

дзвнка – бубна

дзиґарі (заст.) – годинник

допіру – нещодавно

достоту – саме так, точно, якраз

жир – трефа

заполоч – кольорові бавовняні нитки для вишивання

захланний (діал.) – жадібний

знічев’я – не маючи що робити

зугарний (розм.) – управний, умілий; який може, здатний робити що-небудь

кавалок (розм.) – шматок

калабаня, ковбаня – глибока вибоїна, звичайно на дорозі, з водою, болотом; 2) глибоке місце, яма у водоймі

карафа (карафка) – графин

картатий – із чотирикутними візерунками, малюнками (про тканину, одяг і т. ін.)

кІнва – 1) великий дерев’яний кухоль; 2) відро

кльба (зах.) – приклд вогнепальної зброї (рушниці, карабіна і т. ін.)

комиза – вередування, примха, каприз; вередун

коц (розм.) – 1) грубе вовняне однотонне вкривало з начісками; (рідко) покривало на ліжко з якої-небудь тканини; 2) ворсовий пристрижений однобічний килим

краля – дама (карт.)

кріс (зах.) – рушниця

кжіль – прядиво чи вовна, намотані на кужівку (частину прядки у вигляді кілка); (рідко) те саме, що кужівка

лайдак (діал.) – 1)убога бездомна людина; 2)уживається як лайливе слово

лАнець – 1) (лайл.) людина в лахмітті; 2) (множ.) старі речі хатнього вжитку; ганчірки; барахло

ланіти (заст.) – щоки

легіт – легкий приємний вітерець

леґінь (зах.) – юнак, парубок

листковий – який ділиться на окремі тонкі шари (про тісто), рос. „слоёный”

літепло – тепла вода, теплінь

лда – те, що приховує що-небудь від очей, заважає правильно розцінювати щось; (діал.) омана

лутка – 1) бокова частина віконної або дверної рами, стесана навскіс; косяк; 2) підвіконня

митусем (лежати) (діал.) – урізнобіч, (рос.) „валетом”

муравель (діал.) – мураха

мурелі (діал.) – абрикоси

навІдліг – розмахнувшись із силою, із розмахом

навпрошки (розм.) – навпростець, прямо

наглий – раптовий, несподіваний

напашки – накинувши на плечі одяг, не всовуючи рук у рукава

напірник, насипка – мішок із щільної тканини, куди насипають пір'я для подушки або перини, спідня наволочка

натщесерце, натще – на порожній шлунок

невістулька, невісточка – ромашка

нехворощ – багаторічна трав'яниста рослина з чорнувато-бурим стеблом, різновид полину; чорнобиль

нівроку – 1) нічого собі, як треба, більше ніж треба; непоганий; 2) для вираження побажання не принести горя своїми словами

обрус (діал.) – скатертина

оковита – міцна горілка високого ґатунку або те саме, що горілка

осоння (діал.) – освітлене сонцем місце

паламар – служитель православної церкви, що допомагає священику під час богослужіння, дячок

перебендя (розм.) – вередлива, капризна людина; той, хто вміє весело, дотепно про щось розповісти

печеня – запечене або смажене м’ясо

поготів – тим більше, ти паче

позрний – який насправді не існує, уявний

помисливий – який від усього чекає небезпеки, неприємності; недовірливий, хворобливо підозріливий, рос. „мнительный”

пошиванка, пошивка – наволочка (верхня) для подушки

прцінь (діал.) – адже; усе-таки; принаймні; проте, однак

притИчина (розм., заст.) – 1) перешкода, завада; 2) пригода; 3) причина

путівець – дорога між селами, польова дорога

рамена (заст.) – плечі

рахманний – тихий, спокійний

ремствувати – нарікати

ринва – труба або жолоб для стікання води

рінь, ринь – 1) грубий пісок, гравій, галька і т. ін.; 2) берег або дно річки з грубого піску, гравію, гальки і т. ін.

робітня (заст.) – майстерня

ружина (діал.) – рушниця

рурка (зах.) – трубка, рулон

світлина (західноукр.) – фотографія

свічадо – дзеркало, підвісний свічник для багатьох свічок

святенник – богомільна людина, яка суворо дотримується церковних обрядів; удавано-побожна, лицемірно-праведна людина

серпанок – легка прозора тканина, схожа на дим паволока, яка обмежує видимість предметів, пелена

стрій (розм.) – одяг, убрання

талан – доля, щастя, удача

тирса – 1) дрібні частинки деревини, що осипаються під час різання її пилкою; 2) трав'яниста степова рослина, ковила волосиста; насіння цієї рослини

тривкий – міцний, сталий, що не піддається змінам

туркіт – голуб особливої породи; своєрідні звуки, що їх видає голуб чи горлиця

філіжанка – невелика чашка

фіранка – шматок тканини або тюлю, яким запинають вікно, двері тощо, занавіска (заст.); невеличкі засклені дверцята у вікні для провітрювання

харапудитися (розм.) – лякатися; злякано кидатися вбік (про коней, волів)

цебер, цебро, цеберко – відро

церата – рос. „клеёнка”

цигикач, цигикало – горе-музикант, поганий музика

черінь – 1) дно печі, місце для випікання хліба та варіння страв; площина, яка нагадує дно печі; 2) площина над склепінням печі, на якій сплять, сушать зерно і т. ін.

чоловічок – те саме, що зіниця (ока)

шабатура (діал.) – скринька, коробка

шпиталь – госпіталь; (заст.) лікарня; (заст.) богадільня

штука (діал.) – мистецтво

шуйця (заст.) – ліва рука

ятка – 1) легка будівля для тимчасового користування (торгівлі, виставки і т. ін.); балаган. 2) накриття з хмизу, очерету, полотна тощо для захисту від сонця, дощу і т. ін.; повітка

 

 

 

 

Переглядів: 186 | Додав: SV
Новини
Зразки тестових завдань
Пошук
Календар
«  Листопад 2015  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
30
. . . . . . . . .
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання
Час працює на нас
Час триває досить довго для того, хто користується ним; хто ж працює і мислить, розширює його межі.
Вольтер

Табло автовокзалу БАР
Розклад руху
автобусів

ReLaX
Друзі сайту
  • Український ЦОЯО
  • Сайт Президента України
  • Сайт Верховної ради України
  • Кабінет міністрів України
  • Міністерство овіти і науки України
  • Департамент освіти і науки Вінницької облдержадміністрації
  • Освіта Вінниччини
  • Освітній портал "ПедПреса"
  • "ПедПреса" (оновлений сайт)
  • Інститут інноваційних технологій і змісту освіти
  • Газета "Вінниччина"
  • Медіа-Бар
  • Веб-сайти ВНЗ та ПТНЗ Вінниччини
  • Вислови про навчання
  • Додаток ліцеїста
    УЦОЯО
    Рідне
    Мова
    Статистика

    Онлайн всього: 1
    Гостей: 1
    Користувачів: 0